Трохи історії:
Саме поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.
Отже, стрес – це стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.
Стрес може виникати як від дрібної проблеми, так і від більш трагічної ситуації, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень.
Чи може людина прожити без стресу? Наука стверджує – майже ні. Адже життю властива нестабільність, яка і є джерелом стресу. У кожної людини особиста реакція на негативні чинники: одні люди в певних умовах вбачають погрозу для себе або для свого оточення, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім.
Стрес проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях.
Існує два види стресу: еустрес та дистрес.
Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.
Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.
Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок стресостійкості та стрес-менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у важкій ситуації.
У ході розвитку стресу спостерігається три стадії:
- Стадія тривоги
Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму і механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога і хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів дозволяється на цій стадії.
- Стадія опору
Настає у випадку, якщо стрес фактор, що викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи «резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
- Стадія виснаження
Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може привести його до хвороби. При впливі дратівного фактора у людини формується оцінка ситуації як загрозлива. Ступінь погрози в кожного своя, але в будь-якому випадку викликає негативні емоції. Усвідомлення погрози і наявність негативних емоцій «штовхають» людину на подолання шкідливих впливів: вона прагне бороти з фактором, що заважає, знищити його або «піти» від нього убік. На це особистість направляє усі свої сили. Якщо ситуація не дозволяється, а сили для боротьби закінчуються, можливі невроз і ряд незворотних порушень в організмі людини. Наявність усвідомленої погрози – це основний стресовий фактор людини.
Симптоми стресу можна розподілити по групам на соматичні та психічні.
Деякі симптоми залежать від стадії розвитку стресу, яких є три:
- Стадія тривоги або мобілізації (коли вмикаються адаптаційні механізми).
- Стадія резистентності (коли відновилась робота органів та систем).
- Стадія виснаження (якщо енергія витрачається швидше, ніж вона поповнюється).Психологи поділяють людей на стресостійких та стресодоступних.
Стресостійкі – це фізично здорові та емоційно стабільні люди, в яких є активна життєва позиція, низька тривожність та адекватна самооцінка. У стресостійких осіб зрілі механізми психологічного захисту та є підтримка від близьких людей.
Стресодоступні – це пасивні люди з високим рівнем тривожності, які схильні до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям). Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Але в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.
Лікування стресу
В Міжнародній класифікації хвороб є діагноз «Реакція на важкий стрес та порушення адаптації», який відноситься до психічних розладів. Тобто порушення, пов’язані зі стресом, лікує лікар-психіатр. Він може призначити заспокійливі або стимулюючі засоби, транквілізатори або фітотерапію (залежить від того, які симптоми переважають).
Терапія не обмежується ліками. Психотерапія – обов’язковий метод лікування. Психотерапевт змінить ставлення до стресорів та навчить керувати емоціями під час стресу. Якщо психіатр володіє напрямком психотерапії, він може провести декілька сеансів, якщо ні – направить до психотерапевта.
Наразі перед людством постала велика та безжалісна проблема – пандемія коронавірусу. Це стало суворою школою виживання та викликом для подолання внутрішньої емоційної напруги майже для кожної людини світу.
В умовах запровадження в місті Києві обмежувальних заходів у зв’язку з карантином, спричиненого пандемією коронавірусу, та для подолання напруженої ситуації серед населення міста у квітні на офіційному порталі Київської міської державної адміністрації (КМДА) запрацювала Віртуальна платформа емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19
Кожний мешканець під час перебування на карантині має можливість безкоштовно отримати емоційну підтримку, психологічну допомогу та онлайн навчання, шляхом обрання будь-якої запропонованої послуги за власним бажанням.