Історія свята
Всесвітній день серця проводиться за ініціативою Всесвітньої федерації серця за підтримки Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я з 2000 року. Ця подія відзначається щорічно з 2011-го року. Спочатку цей день відзначався в останню неділю вересня, а з 2011 року у нього з’явилася фіксована дата — 29 вересня. В партнерстві с ВООЗ Всесвітня федерація серця проводить заходи в понад 100 країнах.
Значний вплив на стан здоров’я населення мають різноманітні чинники. Стан системи охорони здоров`я обумовлює в середньому лише близько 10 % всього комплексу таких впливів. Тобто суто медичний аспект не є головним серед різноманітності впливів на здоров`я людини. На 90 % стан здоров’я населення залежить від інших чинників: соціально-економічних (рівень добробуту громадян, безпека життєдіяльності тощо), екологічних (якість повітря, питної води, харчування, поводження з відходами та ін.), інфраструктурних факторів (землеустрій, транспорт, доступність до послуг, місця для відпочинку тощо), умов і способу життя кожної окремої людини (місто, де проживає людина; місце, де вона мешкає; сфера її діяльності та спосіб життя, визначення власної пріоритетності щодо себе, свого здоров’я, здоров’я оточуючих) тощо.
Тож метою цього міжнародного дня є необхідність максимального залучення уваги людей до свого здоров’я, підвищення обізнаності населення про власне здоров’я та хвороби серця, формування розуміння щодо правильного способу життя задля попередження даного захворювання та зменшення смертності від хвороб серця.
Серцево-судинні захворювання – це такі захворювання як ішемічна хвороба серця (серцеві напади), інсульт, підвищений артеріальний тиск (гіпертонія), ревматична хвороба серця, вроджені захворювання серця та серцева недостатність.
Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань – це артеріальні гіпертензії, підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій, надмірна вага, гіподинамії, тютюнопаління і стреси.
Статистика в м. Києві
Найбільш вагомою часткою в структурі поширеності серцево-судинної патології є ішемічна хвороба серця (ІХС) – 37,6 %. Протягом останніх п’яти років поширення зазначеної патології серед дорослого населення уповільнилось: в 2020 році було зареєстровано 2068,3 випадків на кожні 10 тисяч дорослого населення (в 2016 р. – 2828,9 ). З 2016 року спостерігається позитивна динаміка зменшення випадків стенокардії серед первинних хворих на ІХС: з 47,7 до 26,2 випадків на 10 тисяч, тобто на 45,1 %.
Знизилась частота розвитку гострих судинних ускладнень ішемічної хвороби серця, таких як гострий інфаркт міокарду, в 2021 році вона становила 8,1 випадків на 10 тисяч дорослого населення (2016 рік – 11,6). На сьогодні проблема профілактики і лікування хвороб системи кровообігу не залишає своєї актуальності, особливо серед дорослого населення, для якого ця патологія в більшості випадків є першопричиною інвалідності і передчасної смерті. Питома вага вперше визнаних інвалідами внаслідок хвороб системи кровообігу традиційно найбільша в загальній структурі первинної інвалідності, а серед них майже 39 % складають випадки ішемічної хвороби серця.
Наразі серцево-судинні захворювання є головною причиною смерті в світі: щорічно вони забирають понад 17 мільйонів людських життів. Не є винятком Україна в цілому та місто Київ зокрема.
Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року передбачено збільшення тривалості життя киян до 77 років. В середньому кияни живуть довше, ніж мешканці інших регіонів України на 2 роки. Важливим чинником, який впливає на значення середньої очікуваної тривалості життя, є смертність населення. П’ять років поспіль в структурі смертності населення м. Києва переважають хронічні неінфекційні захворювання, серед яких перше місце займають хвороби системи кровообігу, які у 2020 році обумовили 61,5 % усіх випадків смерті в місті.
За останні 5 років показник смертності від хвороб системи кровообігу збільшився на 9,9 % і становить 748,5 на 100 тис. населення (2016 – 680,8).
Заходи з профілактики та лікування серцево-судинних захворювань
Для забезпечення збільшення тривалості життя киян, як визначено Стратегією розвитку міста Києва до 2025 року, в рамках виконання міської цільової програми «Здоров’я киян» на 2020-2022 роки в місті здійснюються заходи з метою профілактики, ранньої діагностики та лікування серцево-судинних захворювань.
Відповідно до програми в місті діє система скринінгових обстежень населення на визначення рівня глюкози та холестерину у крові як факторів ризику для розвитку інфаркту та інсульту. У 2020 році проведено скринінг з метою виявлення підвищеного рівня загального холестерину 228937 особам (у 56377 осіб діагностовано підвищення рівня холестерину (24 %) та виявлення рівня глюкози в крові 218397 особам (підвищення показників рівня глюкози в крові виявлено у 46880 осіб (21,5 %).
В місті забезпечено кардіохірургічною допомогою хворих з серцево-судинними захворюваннями у відділеннях рентгенендоваскулярної кардіохірургії КНП «Олександрівська лікарня м. Києва» (з 2017 року) та КНП «Київська міська клінічна лікарня № 1» (з 2019 року).
В медичну практику впроваджено сучасні медичні технології: у 2020 році в КНП «Олександрівська лікарня м. Києва» проведено пересадку механічного серця двом пацієнтам, у 2021 році – одному пацієнту.
Основні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань:
- підвищений артеріальний тиск
- підвищений рівень холестерину, цукру в крові
- надмірна вага
- гіподинамія
- тютюнопаління
- вживання алкоголю
- стреси
Інші фактори, що впливають на ризик розвитку серцево-судинних захворювань:
- вік – серцево-судинні захворювання найчастіше зустрічаються у людей старше 50 років, ризик їх розвитку збільшується з віком
- стать – у чоловіків більше шансів захворіти в ранньому віці, ніж у жінок
- надмірне вживання алкоголю
Багатьох цих захворювань можна уникнути завдяки змінам у поведінці чи звичках!
Серцево-судинні захворювання можна попередити за допомогою профілактики, здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.
Пам’ятайте, що хвороби краще попереджати, аніж лікувати.
Зберігайте своє серце здоровим!