Пам’ятай!
Життя є дар,
Великий дар,
І той, хто його не цінує,
Цього не заслуговує.
Леонардо да Вінчі.
Дійсно, найдорожче в людини – це життя, безцінний дар, який в порівнянні з ВІЧНІСТЮ дається на досить короткий термін. Людина є носієм людського потенціалу та визнається світовою спільнотою вирішальною компонентою національного багатства, найважливішим стратегічним ресурсом кожної держави в усіх сферах життєдіяльності.
Основними умовами для людського розвитку були і залишаються: довге та здорове життя, доступ до необхідних для забезпечення гідного його рівня ресурсів, можливість активної участі у житті суспільства. Це безперервний процес, який є пріоритетною метою задля гармонійного розвитку держави та окремих її складових, і залежить насамперед від сприятливих можливостей для максимальної реалізації наявного потенціалу населення в межах його потреб та інтересів.
Історично – концептуальний підхід до людського розвитку був розроблений групою експертів Програми розвитку ООН (ПРООН) і, починаючи з 1990 року, щорічно готується глобальна Доповідь про людський розвиток.
Розрахунки індексу людського розвитку для України були вперше включені у Звіт ПРООН з людського розвитку у 1993 році. На тому етапі Україна посідала 45 місце й була віднесена до країн з високим рівнем людського розвитку.
Експерти ПРООН визначили 88 місце для України в Доповіді щодо індексу людського розвитку за 2017 рік серед 189 країн, де ситуація оцінювалася за низкою параметрів якості людського життя. Проте такий показник все ж дозволив Україні потрапити у вищу категорію людського розвитку.
Сьогодні розрахунок індексу людського розвитку в Україні регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 року № 1029 «Деякі питання удосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики». Розрахунок індексу регіонального людського розвитку проводиться щороку Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за 3-ма напрямами за 8-ми показниками:
1. Довге та здорове життя – 3 показники.
2. Добробут та гідні умови праці – 3 показники.
3. Освіта – 2 показника.
Одними з основних показників, що застосовуються для розрахунку індексу регіонального людського розвитку та характеризують довге і здорове життя людей, є:
- середня очікувана тривалість життя при народженні (визначається у роках);
- загальний коефіцієнт приросту (скорочення) чисельності населення, на 1000 осіб наявного населення (визначається у проміле);
- коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження, на 100 тисяч осіб наявного населення (визначається в просантиміле)
Середня очікувана тривалість життя при народженні
Цей показник інтегрує в собі не тільки зміни життєдіяльності різних вікових груп, але є також одним із основних показників, який характеризує стан здоров’я населення міста, рівень його життя та рівень медичного обслуговування.
В місті Києві показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні протягом 2014-2017 рр. мав позитивну динаміку. У 2018 році у порівнянні з 2014 роком він дещо зріс та на 3,1% перевищує зазначений показник по Україні (Україна: 2014 р. – 71,37; 2018 р. – 71,8).
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| 73,74 | 74,00 | 74,21 | 74,35 | 74,0 |
В середньому кияни живуть довше, ніж мешканці інших регіонів на 2,2 роки.
Загальний коефіцієнт приросту (скорочення) чисельності населення, на 1000 осіб наявного населення
Загальний коефіцієнт приросту чисельності населення залежить від природних причин: народжуваності, смертності населення та від міграційних процесів.
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| 6,7 | 6,4 | 6,6 | 3,0 | 5,5 |
За останні 5 років загальний коефіцієнт приросту чисельності населення м. Києва зменшився на 17,9%. По Україні цей показник вже від’ємний і становить -6,1‰.
Починаючи з 2014 року, народжуваність в м. Києві зменшилась на 2,5% та склала 11,8‰ у 2018 році проти 12,1‰ у 2014 році. Проте показник народжуваності в м. Києві у 2018 році перевищує на 35,6% аналогічний показник по Україні (8,7‰).
Показник смертності населення по м. Києву в 2014 році складав 10,4 випадків на 1000 населення (у 2018 році він становить 11,0‰) та нижчий, ніж загалом по Україні на 25,8%.
Щодо міграційного приросту столиці, то тут теж маємо тенденцію до скорочення на 3,5% у 2018 році у порівнянні з 2014 (13942 особи в 2018 році проти 14443 – у 2014 році, що відповідно становить 4,7‰ проти 5,0‰.).
Коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження, на 100 тис. осіб наявного населення
Коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження в порівнянні з 2014 роком зріс на 4,0%. Проте в порівнянні з 2017 роком, цей показник зменшився на 17,5%, та є в 3,1 рази меншим від аналогічного показника по Україні (16,0).
| 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 |
| 5,0 | 5,2 | 5,1 | 6,3 | 5,2 |
Значний вплив на зміну показника (особливо – негативний) мають незадовільні соціально-економічні фактори (неможливість працевлаштування за віком, проблема професійного навчання для людей старшого віку, низький рівень заробітної плати, неспроможність утримувати себе і свою сім’ю, відсутність ефективного відпочинку, відповідального ставлення до себе та своєї сім`ї, відсутність доступність до інформації про психологічну допомогу тощо).
За результатами розрахунку індексу регіонального людського розвитку за 2017 рік місто Київ займає 1 місце серед міст та областей України.
Використані статистичні дані Державної служби України