Вади серця
Вади серця – це захворювання, що викликані порушенням структури серцевих клапанів або звуженням отворів, які ними закриваються. Вади серця бувають вродженими та набутими.
Вроджені вади серця виникають внаслідок порушення внутрішньоутробного розвитку плоду. Причини: перенесені мамою під час вагітності вірусні інфекції (кір, краснуха, вітряна віспа, паротит), спадкові захворювання, зміни гормонального фону вагітної жінки, несприятливі екологічні фактори, токсична дія ліків, алкоголю, тютюну тощо.
За статистикою ВООЗ, щорічно на кожну тисячу новонароджених припадає від 9 до 20 дітей із вродженими вадами серця. При цьому частина малюків першого місяця життя потребує негайного хірургічного втручання. Щоб не упустити вроджену патологію, яка вимагає спостереження та лікування, УЗД серця є обов’язковим обстеженням для дітей.
Набуті вади серця розвиваються внаслідок таких захворювань, як: атеросклероз, ішемічна та гіпертонічна хвороби, ревматизм, інфекційний ендокардит, кардіосклероз. Суть полягає у нездатності забезпечувати нормальний кровотік, що викликає порушення та застій у великому або малому колі кровообігу. Без медичної допомоги патологічний процес призводить до серцевої недостатності, тромбоемболічних ускладнень, інвалідності та смерті.
Вади серця: симптоми
Розрізняють приватні та загальні ознаки вад серця. До останніх відносять:
- погіршення працездатності;
- задишка;
- слабкість;
- непритомність;
- зниження або підвищення АТ;
- відчуття серцебиття;
- блідість або посиніння шкіри;
- біль в зоні грудей і між лопатками;
- порушення сну;
- запаморочення;
- набряки.
У важких випадках розвивається ціаноз. Присутні сердечні шуми, задишка, швидка стомлюваність.
Симптоми вад серця відрізняються залежно від локалізації, стадії та серйозності патологічного процесу. Щойно з’являються перші загальні ознаки, необхідно звернутися до лікаря.
Особливості перебігу хвороби під час вагітності
При вагітності наявність серцевих захворювань – ситуація високого ризику. Протягом перших 14 тижнів, на 20–34 тижні та після пологів загострюється ревматичний процес. Недостатність кровообігу ускладнює перебіг вагітності, особливо в кінці 2 триместру, під час полог та після них, через 14 днів.
Вади серця небезпечні такими наслідками:
- пізнім токсикозом;
- передчасними пологами;
- інфікуванням плоду;
- гіпотрофією, гіпоксією плоду.
Після пологів стан жінки може погіршитися. Існує ризик прогресування серцевої недостатності, а також летального результату при пологах. Майбутні мами з прогресуючими симптомами вад серця перебувають під суворим контролем лікарів (акушера-гінеколога, кардіолога і терапевта).
Особливості вад серця у дітей
Ризик народження дитини з вродженими вадами серця збільшується, якщо раніше у жінки були викидні, присутні спадкові фактори. Визначити порушення в розвитку можна ще в утробі. Після народження у малюка чути шуми в серці, спостерігається синюшність шкіри, симптоми серцевої недостатності, кашель, задишка. Дитина млява, погано їсть, часто зригує, синіє, коли плаче. При вадах із серйозними порушеннями гемодинаміки потрібна операція, часто – в перші дні життя. Без лікування розвивається прогресуюча серцева недостатність, що небезпечно для дитини.
Перша допомога
Якщо у хворого різко погіршився стан, допоможіть йому зайняти положення напівсидячи та підкладіть під голову подушку. Потім викличте невідкладну допомогу, дочекайтеся приїзду бригади. Не можна вживати якісь препарати, самолікування загрожує серйозними ускладненнями.
Діагностика вад серця
Під час першого звернення хворого приймає лікар-терапевт, дітей – лікар-педіатр. На первинному прийомі необхідно здати кров на аналіз і пройти інструментальну діагностику. Потім пацієнта направляють до вузького фахівця – кардіолога.
Для підтвердження діагнозу проводять такі дослідження:
- ехокардіографію;
- електрокардіограму;
- рентгенографію;
- КТ;
- МРТ;
- МСКТ.
Вроджені вади серця плоду виявляють за допомогою УЗД з доплерографією.
Лікування вад серця
Медикаментозна терапія не дає бажаних результатів. Препарати призначають для зниження АТ, розрідження крові тощо. Можуть застосовуватися такі засоби:
- агулянти;
- антигіпертензивні препарати;
- В-адреноблокатори.
Хірургічне лікування вад серця передбачає такі операції:
- закриття дефекту міжшлункової (міжпредсердної) перегородки;
- транскатетерне, рентгенохірургічне втручання на функціонуючому органі;
- протезування клапана;
- імплантування протезів клапана тощо.
Оперативне лікування вади серця здебільшого закінчується успіхом.
Профілактика вад серця
Чітких профілактичних заходів проти захворювання немає. Розроблено загальні рекомендації, дотримуючись яких можна знизити ризик серцево-судинних захворювань. Серед них:
- своєчасна терапія патологій, викликаних стрептококами: ангіна, фарингіт тощо;
- необхідність пройти курс лікування біцилінопрофілактики при ревматизмі;
- профілактика сифілісу і сепсису;
- регулярне відвідування кардіолога та проходження діагностичних заходів для оцінки стану серцево-судинної системи;
- загартовування і помірне фізичне напруження.
Якщо людина в минулому перенесла ревматизм, перед будь-яким оперативним втручанням показано курс антибіотиків.
Для профілактики вроджених аномалій у дитини жінка має виконувати такі рекомендації:
- виключити алкоголь, наркотики, куріння;
- забезпечити збалансоване харчування;
- вчасно лікувати інфекційні захворювання;
- перед прийомом будь-яких препаратів проконсультуватися у лікаря.
Також необхідно відмовитися від жирної, солоної та гострої їжі.