Свято з’явилося в 2012 році. Воно є спільною ініціативою Європейського товариства радіологів.
8 листопада 1895 року, німецький інженер машинобудування та фізик Вільгельм Конрад Рентген відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, відоме нині, як рентгенівське проміння — досягнення, завдяки якому він отримав першу Нобелівську премію з фізики у 1901 році.
Проте справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого. Це Іван Павлович Пулюй (2.02.1845 – 31.01.1918). Про якого в wiki є така інформація:
“Народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів (нині селище, Чортківський район, Тернопільська область, а тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія) в греко-католицькій родині заможного й освіченого господаря Павла Пулюя та його дружини Ксенії (до шлюбу Бурштинської).
Український та австро-угорський фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних і Х-променів. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, державний радник з електротехніки Богемського королівства і Маркграфства Моравія. Один з перших дійсних членів Наукового товариства імені Шевченка (з 1899 р.), почесний член Віденського електротехнічного товариства. Першимй розробник рентгенівської трубки, що була прототипом сучасних рентгенівських апаратів.“
В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.
Цей винахід здобув Срібну медаль виставки. Променева трубка Пулюя могла б отримати і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.
«Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно і окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена. За допомогою свого пристрою Іван Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини.
«Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, були настільки чіткими, що дозволяло виявити патологію в тілах пацієнтів.
Завдяки цим винахідникам сучасна медицина має зараз “на озброєнні” наступні типи сучасних рентгенівських апаратів:
Медична візуалізація є однією з найцікавіших та прогресивних дисциплін у сфері охорони здоров’я та полем великої активності з точки зору технологічних та біологічних досліджень.
На початок 2024 року в закладах системи МОЗ України було передбачено 58,75 штатних посад лікарів радіологів, на яких працювало 43 лікаря, зокрема в закладах охорони здоров’я комунальної власності територіальної громади м. Києва – 29,5 штатних посад лікарів анестезіологів (на початок 2022 року – 66,5).
В комунальних закладах на початок 2024 року було 20 лікарів (на початок 2022 року ˗ 23), з яких 1 працював в поліклініці.
Забезпеченість радіологами загалом по закладам системи МОЗ України становить 0,2 на 10 тис. населення, зокрема в комунальних закладах – 0,07 на 10 тис. населення (так само як і в 2022 році), в середньому по Україні – 0,09.
На сьогоднішній день дефіцит анестезіологів складає – 10 осіб, укомплектованість штатних посад лікарів фізичними особами складає 67,8% (2022 рік – 65,7%).
Переважна кількість радіологів працює в закладах, які надають спеціалізовану допомогу хворим на онкологічну патологію.
Станом на 01.01.2024 року 16 радіологів мали кваліфікаційну категорію за фахом, з них вищу – 13 лікарів. 100% лікарів від тих, що підлягали атестації її отримали.
Шановні колеги! Зі святом вас, радіологи!
Нехай кожен день приносить вам радість від досягнень у професійній сфері, а кожен пацієнт, котрий одужав, буде для вас найкращою винагородою. Щиро бажаємо вам добра, миру, і здоров’я!