1. Державною мовою. Переклад іншою мовою — за бажанням оператора ринку.
2. Написи точні, чіткі, зрозумілі, розбірливі, розміщені на видному місці (на упаковці, етикетці). Їх не можна приховувати іншою текстовою або графічною інформацією.
3. Назва харчового продукту — офіційна назва (встановлена нормативно-правовим актом або національним стандартом). Якщо такої нема, то звична назва (та, яка зрозуміла споживачу без додаткових роз’яснень). Якщо і звичної назви нема, застосовується описова назва харчового продукту.
4. Фізичний стан харчового продукту. Інформація про фізичний стан (продукт сублімованої сушки, швидкозаморожений, концентрований, копчений, порошкоподібний, рідкий тощо) має супроводжувати назву харчового продукту. Наприклад: Ковбаса сирокопчена.
5. Перелік/кількість інгредієнтів. Сюди належать усі інгредієнти харчового продукту, які вказуються в порядку зменшення їхньої масової частки. У деяких випадках — у відсотках. Певні інгредієнти позначаються назвою категорії, до якої вони належать, одразу після якої зазначається їхня назва або індекс відповідно до європейської цифрової системи (так звані ешки).
6. Наявність алергенів. Виділяються окремим кольором, шрифтом, стилем.
7. Позначка «з ГМО», якщо частка ГМО перевищує 0,9%. «Без ГМО» — за підтвердження відсутності ГМО.
8. Термін придатності. Вводяться терміни придатності: «Вжити до…», «Краще спожити до…», «Краще спожити до кінця…».
9. Умови зберігання/використання. Для харчових продуктів, які потребують спеціальних умов зберігання та/або умов використання; після відкриття упаковки.
10. Відповідальний за інформацію про харчовий продукт. Назва оператора ринку харчових продуктів.
11. Країна походження/місце походження зазначається: якщо брак такої інформації може ввести споживача в оману; для окремих типів м’яса; якщо країна/місце походження харчового продукту не збігаються з країною/місцем походження основного інгредієнта.
12. Інструкція з використання. Якщо її нестача може ускладнити використання продукту.
13. Фактичний вміст спирту етилового (для напоїв із вмістом понад 1,2%). Інформація про назву, кількість харчового продукту та наявність спирту в дозуванні понад 1,2% має розміщуватися в одному полі видимості.
14. Поживна цінність. Містить інформацію про енергетичну цінність, вміст жирів, насичених жирів, вуглеводів, цукрів, білків і солі.
15. Чи піддавали харчовий продукт заморожуванню/розморожуванню. Якщо піддавали, зазначається дата.
Якщо упаковка товару — менш ніж 10 см кв., обов’язково зазначати лише назву продукту, алергени, кількість, мінімальний термін придатності. Інше — на запит споживача.
Інформація, яку наносить оператор ринку на маркування добровільно, не може вводити споживачів в оману чи заплутувати їх. За потреби вона має базуватися на відповідних наукових даних.
Шрифт маркування — чіткий, розбірливий і контрастний. Висота малих літер має дорівнювати або перевищувати 1,2 мм (досі — 0,8 мм). Якщо площа упаковки менша за 80 кв. см, то висота малих літер має бути не меншою за 0,9 мм.
Залиште відгук