Хворобу Альцгеймера називають «чумою XXI сторіччя», адже за різними даними, в світі на неї страждають більше 50 мільйонів людей. Це захворювання є найбільш розповсюдженою формою втрати пам’яті, або деменції.
За визначенням ВООЗ, деменція — це хронічний прогресуючий синдром, що викликаний різноманітними захворюваннями головного мозку, для якого характерна деградація когнітивних функцій (пам’ять, мислення, мовлення, здатність до орієнтації, контроль над поведінкою, виконання повсякденних функцій) більшою мірою, ніж це притаманно фізіологічному.
Нині науковці виокремлюють понад 100 форм деменції, найвідомішою з яких є хвороба Альцгеймера (50–60% всіх випадків). Інші її форми включають судинну деменцію, деменцію з тільцями Леві та фронтотемпоральну деменцію. Так, до основних ознак захворювання належать: втрата пам’яті, труднощі в пошуку (підборі) потрібних слів або розуміння того, що говорить співрозмовник, складність у виконанні рутинних завдань, особистісні зміни і перепади настрою. Крім того, старіння мозку може асоціюватися зі зниженням когнітивного функціонування, яке зазвичай виходять за межі вікової норми, але не сягає рівня деменції. Зокрема, для позначення таких станів було введено діагностичну категорію «Легкі когнітивні порушення». Результати досліджень, проведених у різних клініках, продемонстрували, що в середньому у 10–15 % пацієнтів із легкими когнітивними порушеннями (ЛКП) когнітивна недостатність протягом року може прогресувати до тяжкості деменції.
Щороку дедалі більше країн беруть участь у заходах Всесвітнього дня поширення інформації щодо хвороби Альцгеймера, і в багатьох сферах сучасного життя зростає усвідомлення тягаря деменції. З 2018 року запроваджено кампанію під назвою «World Alzheimer’s Month».
Вересень став місяцем, протягом якого запропоновано не лише обговорювати проблеми, пов’язані з деменцією, в колі сім’ї, друзів, колег, а й бути активним учасником акцій із привернення уваги до зазначеної проблеми. На сайті www.worldalzmonth.org можна ознайомитись із плакатами, бюлетенями та банерами різними мовами, які можуть стати в пригоді як засоби громадської, корпоративної та державної промоції.
Попри сенсаційні заяви науковців, сьогодні ліків для радикальної боротьби із цією хворобою не знайдено. Наразі доступні лише методи, які можуть частково скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування деменції та пом’якшити симптоми захворювання.
Зазвичай хворобу Альцгеймера діагностують у людей старше 65-ти років, нажаль, останнім часом спостерігається все більше її поширення и «помолодшення» (серед осіб у віці 45–65 років).
Найчастіше захворювання починається з розладу короткочасної пам’яті, тобто людина легко забуває отриману нещодавно інформацію, і в той же час легко відтворює факти и події, що відносяться до далекого минулого.
Потім і довготривала пам’ять розладжується, з’являються поведінкові відхилення, які зазвичай загострюються ввечері: плаксивість, роздратованість, агресія, може навіть з’явитись тяга до бродяження.
Останньою стадією хвороби є тяжка деменція. В цей період людина вже повністю залежить від сторонньої допомоги, вона не може виконувати елементарні побутові функції (одягатися, виконувати гігієнічні процедури), приймати їжу, її мова складає з уривчастих фраз, словниковий запас зводиться до мінімуму. Хворого не покидає апатія, його м’язова маса виснажується, застійна пневмонія часто стає причиною смерті.
Наразі діагностика ЛКП є значною проблемою. Діагностичні критерії ЛКП як дефініції, що означають початкові ознаки нейродегенеративного розладу, в подальшому зумовлюючи деменцію, є не достатньо точними. ЛКП може проявлятися у вигляді неврологічних або психічних симптомокомплексів і парціальних порушень пізнавальної діяльності, яким притаманний той чи інший ступінь прогредієнтності.
Додаткова довідка: З 1994 року щорічно 21 вересня у всьому світі відзначають Всесвітній день поширення інформації про хворобу Альцгеймера. Ініціаторами заснування цього дня є організації, які досліджують зазначене захворювання, щоб мати змогу вповільнити його розвиток.
Метою заходу є посилення пріоритетів і поінформованості суспільства про деменцію та асоційовані з нею проблеми; зниження ризику розвитку слабоумства; поширення інформації щодо діагностики, лікування та догляду таких пацієнтів; підтримка відповідних досліджень та інновацій.